Як відомо, давньоримський бетон уже багато тисячоліть не піддається руйнівній дії стихій. Тільки зараз дослідникам вдалося розкрити секрет його міцності. Про це йдеться на сайті ВВС Україна.

У давнину римляни зводили прибережні мури з каміння за допомогою бетону, який складався з вапна й вулканічного попелу. Учені з’ясували, що вулканічні елементи, які входили до складу єднального матеріалу, вступали в реакцію з морською водою, що робило конструкцію ще більш витривалою.
Сучасний цементний розчин з часом змінюється та руйнується. Тому міцність давньоримського матеріалу – який з роками тільки міцнішав – уже багато часу не давала спокою фахівцям різних галузей.
У ході дослідження учені з’ясували, що бетон давніх римлян містить рідкісний мінерал – тоберморіт алюмінію. Є підстави вважати, що ця речовина кристалізувалася у вапні, коли давньоримський розчин виділяв тепло під дією морської води.
Щоб дізнатися, як розподіляються елементи у відповідній речовині, науковці провели детальніший аналіз зразків приморських стін за допомогою електронного мікроскопа. А для визначення хімічного складу матеріалу було використано ще дві техніки: рентгенівську мікродифракцію та раманівську спектроскопію. Комплексне дослідження показало, що крізь бетон проростає тоберморіт, загальне співвідношення якого в речовині доволі значне. Дослідники стверджують, що саме кристали тоберморіту, які зазнавали тривалого впливу морської води, зміцнювали бетон і попереджали появу тріщин.
Стародавній розчин дуже відрізнявся від сучасного. Зараз будівлі зводять на бетоні, основою якого є портлендський цемент. Його виготовляють шляхом нагрівання та подрібнення кількох складових: попелу, крейди, вапняку, пісковику, глини та заліза. Для отримання бетонних структур утворений матеріал змішують з каменем чи піском. Учені зазначають, що портлендський цементобетон має сталеву арматуру. Максимум через шістдесят років вона руйнуватиметься через корозію.
Як відомо, виготовлення цементу шкодить довкіллю і є джерелом 5% усіх глобальних викидів СО2. На думку науковців, розкритий секрет давніх римлян може стати поштовхом для розробки більш екологічних будівельних матеріалів.
Проте кілька факторів ускладнюють відродження давньоримської суміші. Один з них – брак необхідної вулканічної породи. Дослідники запевняють, що в давнину римлянам просто пощастило, адже необхідні матеріали були в них під ногами.
Крім того, точний рецепт римського цементу не зберігся. Для відновлення ж формули давніх римлян експериментальним шляхом потрібно багато років.






