Англійський мікробіолог Александер Флемінг 15 вересня 1928 року виділив перший у світі антибіотик – пеніцилін. Відкриття пеніциліну зменшило відсоток смертності від бактеріальної пневмонії у солдатів з 18% до 1%. Пеніцилін також лікував дифтерію, гангрену, пневмонію, сифіліс і туберкульоз.

1928-го Флемінга обрали професором бактеріології, дослідник вивчав властивості стафілококів. Часто його лабораторія залишалася неохайною. Коли Флемінг повернувся до лабораторії після відпустки, помітив, що на одній пластині з культурами з'явилися цвілеві гриби. Наявні там колонії стафілококів були знищені. А інші колонії збереглися в нормі. Флемінг зарахував грибки, які виросли на пластині з його культурами, до роду пеніцилінових. Назвав виділену речовину пеніциліном.

Хоча Флемінг і бачив великий потенціал цього відкриття, не зміг ізолювати активну антибактерію пеніциліну. Йому також не вдавалося випробувати його на людях. Флемінг описав своє відкриття в статті, яка так нікого й не зацікавила.

У розпал Другої світової війни два науковці Оксфордського університету Говард Флорі та Ернст Чейн почали дослідження, працюючи з пеніциліном. Науковці створили порошок, який зберігав антибактеріальну силу декілька днів.12 лютого 1941 року поліцейському Альберту Александру ввели першу дозу пеніциліну. Вже за декілька днів лікування від небезпечної інфекції йому стало краще.

Зараз пеніцилін призначають пацієнтам з бактеріальними інфекціями: пневмонією, гострим фарингітом, менінгітом, сифілісом і гонореєю. Пеніцилін убиває бактерію та перешкоджає її подальшому розвитку й розмноженню.

Джерело: Gazeta.ua