30 листопада 1876 року винахідник Яблочков Павло Миколайович отримав патент на створення трансформатора із розімкненим сердечником. Це був стрижень з намотаними на нього обмотками. Цей день вважається датою народження першого трансформатора.

Існують безліч складових частин електронних пристроїв, таких як телевізор, мобільний телефон, комп'ютер, що стали нашими невід'ємними помічниками, без яких їх робота була б в принципі неможлива. Однією з таких складових частин таких пристроїв є трансформатор.

Це універсальний пристрій, який використовується як в апаратурі, так і є однією з головних складових в системі передачі електроенергії на відстань. Важко назвати електронний пристрій, де б не використовувався трансформатор.

Трансформатор (від лат. Transformo - перетворювати) - статичний (що не має рухомих частин) електромагнітний пристрій, призначений для перетворення за допомогою електромагнітної індукції системи змінного струму однієї напруги в систему змінного струму, зазвичай, іншої напруги при незмінній частоті і без істотних втрат потужності.

У 1831 році англійським фізиком Майклом Фарадеєм було відкрито явище електромагнітної індукції, яке лягло в основу роботи трансформатора. В цьому ж році з'явилося його схематичне зображення. Незважаючи на те, що Фарадей в своїх дослідах і використовував подобу сучасного трансформатора, однак основна властивість трансформатора - трансформація струмів і напруг, була відкрита пізніше.

У 1848 році французьким механіком Р. Румкорфом була винайдена індукційна котушка (індуктивність). Вона стала прообразом трансформатора.

Датою ж народження першого трансформатора вважається 30 листопада 1876 року, коли винахідник П. Н. Яблочков отримав патент на трансформатор з розімкненим сердечником. Це був стрижень з намотаними на нього обмотками.

П. Н. Яблочков

У 1884 році в Англії братами Джоном і Едуардом Гопкінсонами був створений перший трансформатор із замкнутим сердечником.

В кінці 1880-х інженером Д. Свінберном було винайдено масляне охолодження трансформатора - це підвищило надійність і довговічність його обмоток.

У 1889 році електротехнік М. О. Доліво-Добровольський разом із запропонованою ним трифазною системою змінного струму створив перший трифазний трансформатор.

На електротехнічній виставці у Франкфурті-на-Майні в 1891 році Доливо-Добровольський демонстрував дослідну високовольтну електропередачу трифазного струму протяжністю 175 км, трифазний генератор мав потужність 230 КВт при напрузі 95 В.

Подальший розвиток трансформаторів зводився до вдосконалення матеріалу сердечника, що дозволило знизити втрати і значно збільшити ефективність трансформаторів.

На початку 1900-х років англійський дослідник-металург Роберт Хедфілд провів серію експериментів для встановлення впливу добавок на властивості заліза. Лише через кілька років йому вдалося постачити замовникам першу тонну трансформаторної сталі з добавками кремнію.

Наступний великий стрибок в технології виробництва сердечників був зроблений на початку 30-х років XX століття, коли американський металург Норман П. Гросс встановив, що при комбінованому впливі прокату і нагрівання у кременистої сталі з'являються неабиякі магнітні властивості в напрямку прокатки: магнітне насичення збільшувалася на 50 %, втрати на гістерезис скорочувалися в 4 рази, а магнітна проникність зростала в 5 разів.

Джерело:
http://scsiexplorer.com.ua
https://stuki-druki.com
http://elpat.com.ua/ua