Польська письменниця українського походження Ольга Токарчук отримала премію за 2018 рік, а австрійський письменник Петер Хандке за 2019 рік.

У Стокгольмі оголосили лауреатів нобелівської з літератури за 2018 та 2019 роки. Польська письменниця українського походження Ольга Токарчук отримала премію за 2018 рік, а австрійський письменник Петер Хандке за 2019 рік. Про це повідомляє BBC.

"Ольга Токарчук, нагороджена премією 2018 року в області літератури, ніколи не розглядає реальність як щось стабільне або вічне. Вона конструює свої романи в напрузі між культурними протилежностями; природа проти культури, розум проти божевілля, чоловік проти жінки, дім проти відчуження", - йдеться у рішенні нобелівського комітету.

57-річну Ольгу Токарчук названо провідним польським романістом свого покоління, вона отримала премію "за нарративну фантазію, яка з енциклопедичною пристрастю представляє перетин кордонів як форму життя".

76-річний австрійський письменник Петер Хандке отримав премію "за впливові роботи, в яких з лінгвістичної обдарованістю досліджуються периферія і своєрідність людського існування".

Лауреат Нобелівської премії з літератури отримає грошовий призу у дев'ять мільйонів шведських крон (понад 900 тисяч долларів), а також медаль і диплом.

Премію, яка має вручатися щорічно, заснували в 1901 році. Відтоді її не вручали лише сім років - під час Першої та Другої світових війн, але тільки минулого року - через скандал.

Серед фаворитів на Нобелівську премію з літератури називали канадську письменницю та поетесу Маргарет Етвуд, авторку популярного роману "Розповідь служниці", польську письменницю українського походження Ольгу Токарчук, канадську поетесу Енн Карсон, російську письменницю Людмилу Уліцьку, франкомовну письменницю з карибського острову Гваделупа Маріз Конде, кенійського письменника Нгугі ва Тхіонго, японського письменника Харукі Муракамі, албанського письменника Ісмаїла Кадаре.

Хто така Ольга Токарчук
Ольга Токарчук народилася у 1962 році у Сулєхові.

Ольга Токарчук розповіла кілька років тому, що її родина походить з Тернопільщини

Майбутня письменниця закінчила факультет психології Варшавського університету та деякий час працювала психотерапевтом.

Пані Токарчук є автором 8 романів та двох збірок оповідань. Деякі з її творів перекладені українською мовою, зокрема, "Мандрівка людей книги", "Правік та інші часи", "Гра на багатьох барабанчиках", "Останні історії", "Веди свій плуг понад кістками мертвих", "Бігуни".

У 2018 році вона отримала Міжнародну Букерівську премію. Голова журі, британська письменниця Ліза Аппіньянезі назвала Ольгу Токарчук "письменницею чудової дотепності, уяви та літературного стилю".

У прес-релізі на сайті Міжнародної Букерівської премії "Польоти" назвали "романом з епізодами з XVII сторіччя до сьогодення, пов'язаними темами подорожей та людської анатомії".

В інтерв'ю виданню Молодіжне перехрестя у 2010 році письменниця розповіла про своє походження: "Моя бабця Ольга Токарчук була українкою, дід - поляком, після війни родина розпорошилась, частина лишилась тут, інша замешкала у Польщі, а ще частина - у Франції... Я не знаю української, хоча батько знає... І тут у Львові маю родину, недалеко від Збаража. А взагалі Токарчуки походять з Токів біля Тернополя".

Письменниця критикує політику чинного польського уряду партії "Право та справедливість", зокрема, щодо відмови приймати біженців.

Президент Польщі Анджей Дуда привітав Ольгу Токарчук з отриманням Нобелівської премії у Twitter. Втім, письменниця і журналістrf Енн Епплбаум зазначила, що нещодавно міністр культури Польщі хвалився, що не читав жодної книги Токарчук.

Хто такий Петер Хандке

Австрійський письменник Петер Хандке народився 1942 року в австрійській землі Каринтія.

"Протягом 50 років, підготувавши велику кількість творів у різних жанрах, лауреат з літератури 2019 року Петер Хандке зарекомендував себе як один із найвпливовіших письменників Європи після Другої світової війни", - йдеться у повідомленні нобелівського комітету.

У літературі пан Хандке дебютував в 1960-і роки. Він починав як авангардист, згодом почав писати в більш традиційному стилі, але водночас ключовим в його роботах була і залишилася мова як засіб сприйняття дійсності.

"Рецензенти завжди пишуть, що мої книги чудові, але їм не вистачає сюжету або інтриги. Мені не подобається інтрига. Це не мо ... Мова - це мова, і вона потрібна не для того, щоб висловлювати думку. Мова існує для того, щоб стати мовою великих книг", - говорив він в інтерв'ю New York Times.

Крім романів, оповідань, віршів і п'єс Хандке відомий кіносценаріями. Він багато співпрацював з німецьким режисером Вімом Вендерсом, один з перших повнометражних фільмів якого - "Страх воротаря перед одинадцятиметровим" - був знятий за однойменним романом Хандке.

Наступним результатом співпраці Хандке і Вендерса став фільм "Хибний рух", а найвідомішим - "Небо над Берліном", де він був одним з трьох сценаристів. Крім того, Хандке і сам зняв два фільми за власними сценаріями - "Жінка-лівша" і "Відсутність".

За межами літературного світу Хандке також відомий тим, що під час війни в Югославії підтримував Слободана Мілошевича (як і ще один нобелівський лауреат - британець Гарольд Пінтер). За цю підтримку письменника різко критикували у ЗМІ.

Серед тих, хто вже виступив з критикою на адресу рішення Нобелівського комітету, виявився словенський філософ Славой Жижек. "Премію отримала людина, яка захищає військові злочини", - цитує його слова газета Guardian.

Сам Хандке ще в 2006 році говорив в інтерв'ю New York Times, що в молодості мріяв про Нобелівську премію, але вважає, що через свою підтримку комуністичної Югославії ніколи її не отримає. І навіть тепер, уже коментуючи присудження премії, письменник сказав, що дуже здивований сміливості комітету.

До Хандке лауреатом Нобелівської премії формально була лише одна австрійська письменниця - Ельфріда Єлінек.